Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продовбувати

Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДОВБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОДОВБУВАТИ"
Жа́б'ячий, -а, -е. Лягушечій; жабій. Пошитий із самих жаб'ячих спинок. Ном. № 5713. жа́б'яча губа́. Родъ несъѣдобнаго гриба. жаб'яча цибуля. Раст. Scirpus Tabernaemontani Gmel. ЗЮЗО. I. 135. — зілля. Раст. Лютикъ, Anemone ranunculus.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.
Повикохувати, -хую, -єш, гл. Выростить, взлелѣять (многихъ). Дітей своїх він повикохував добре. Г. Барв. 163.
Повишивати, -ва́ю, -єш, гл. Вышить (во множествѣ). Кожухи, шовком повишивані. Кв. І. 143. Уставки повишивала. Драг. 361.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Прикипати, -па́ю, -єш, сов. в. прикипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Прикипать, прикипѣть. 2) Прилипать, прилипнуть. А в дівчини Гапки смолянії лавки: як сів, — прикипів і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 3) Примерзать, примерзнуть. Будуть твої білі ноги до морозу прикипати. Чуб. V. 603. Поти ловив вовчик рибу, поки хвіст так і прикипів в ополонці. Рудч. Ск. II. 8. 4) Оцѣпенѣвать, оцѣпенѣть, остаться неподвижнымъ. Так і прикипів на місці. МВ. І. 101. Я так і прикипів до землі.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24. 3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою. Грин. III. 321.
Холоднуватий, -а, -е. Холодноватый. Вода холоднувата. Ном. № 13393.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОДОВБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.