Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Паства, -ви, ж. Пастьба. Волів прижене з пастви.
Поплювати, -плюю, -єш, гл. Поплевать.
Припадати, -да́ю, -єш, сов. в. припасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Припадать, припасть. Ой скинув чумак свиту і кожух, припадає к сирій землі, теплий зводить дух. Василь аж до землі припадає, — просить. Тепер тута, тепер тута, а завтра поїду, — хтось то буде припадати до мойого сліду. Все дам тобі, коли, припавши, поклонишся мені. Припадать, припасть къ кому, прильнуть. Прийшов козак до світлоньки, — дівчина хорує, припав до личенька, — дівчину цілує. А дітки як очепились за шию мені... як припали вони, то не можна й одхилити од себе. 2) Прилипать, прилипнуть. Гончар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки. 3) Покрываться, покрыться сверху какимъ либо сыпучимъ тѣломъ (пылью, снѣгомъ). Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. 4) Доставаться, достаться. Як ми поділились, то мені припала клуня. 5) Случаться, случиться, приходиться, прійтись. Припало на Різдвяних святках саме їхати до кума. Наоколо містились, де припало, вовхурянці. Голово моя козацькая! Бувала ти у землях турецьких, у вірах бусурменських, а тепер припало на безвідді, на безхліб'ї погибати. 6) Приходиться, прійтись къ чему. припасти до вподо́би, до натури. Понравиться. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. — до смаку. Прійтись по вкусу. Обід іще більше припав до смаку. 7) Усердно дѣлать какое либо дѣло. Чіпка так і припадає до хазяйства. 8) Прибывать, прибыть къ чему. К полудній годині до города Січави припав.
Пруток, -тка, м. Ножка листа, плода.
Тетірка, -ки, ж. Ум. отъ тетера.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться.