Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя.
Дороги́й, -а, -е. 1) Дорогой. Де ж твої, доню, дорогі коралі? 2) Дорогой, любимый. Любов дорогая, — розлука тяжкая. з дорого́ю душе́ю. Очень охотно, отъ всего сердца. Невже ви хочете, щоб за вашого війтенка отець силував одним одну дочку? — Який.... враг просить його силувата? вона з дорогою душею пійде! Сравн. ст. доро́гший и доро́жчий, доро́жший. Ум. дороге́нький, дороге́сенький. Моя порадниця дорогесенька.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!
Семинарія, -рії, ж. Семинарія.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка.
