Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволікати

Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛІКАТИ"
Батівня, -ні, ж. = батова 1. (Хан) з батівнею втіка проклятий. К. (Правда 1868, 320).
Вишеретувати, -тую, -єш, гл. Очистить передъ помоломъ отъ шелухи (зерно).
Досто́йність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.
Защи́пувати, -пую, -єш, сов. в. защипну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Навко́ло нар. Вокругъ, кругомъ. В Луцьку все не по людську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться. Драг. 346.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Рватися, рвуся, рвешся, гл. 1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Ном. № 2131. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться. Ном. № 1303. 2) Надрываться, изнемогать Г. Барв. 388. Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься. Ном. № 1144. 3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Ном. № 3149. Не рвися, як собака на ретязі. Ном. № 3162. Серце рвалося, сміялось. Шевч. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.