Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Глобувати, -бу́ю, -єш, гл. Обижать кого. Причинять кому боль, непріятность. Він мене глобує.
Дою́н, -на́, м. Удой? По два доюни 'дбувать. Такий доюн, що куди.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Зарі́внювати, -нюю, -єш, сов. в. зарівня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Равнять, сравнять. Благородним нашим трупом рови зарівняєм.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Погаслий, -а, -е. Угасшій. Скільки виточила сліз із старих погаслих очей, згадуючи про мене.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
