Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Крівлявий, -а, -е. = крів'яний.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа. Констан. у.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.
Ховрах, -ха, м. Сусликъ. Вовки, лисиці з ховрахами, зайці дурні, шкодливий тхір, і ще там деяких чимало безпешно в лісі панувало. Гліб. Ум. ховрашо́к. По над шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.