Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ.
Вагоніти, -нію, -єш, гл. Беременѣть. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там, чи що, бо буде вагоніть усе близнятами.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш.
Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... В осени дня — година. Вік наш — як година. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. У Лемковъ години — стѣнные часы. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Та збудила мене мати в обідню годину. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. Щасливою годиною козак уродився. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. 4) година іде. Идетъ дождь. Ум. годинка, годинонька, годиночка.
Літерня́к, -ка, м. = літерний віз. А попереду всіх їде віз-літерняк чорними волами. Так подоляне звуть драбинясті вози, що снопи возити.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Підкормлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підкорми́тися, -млюся, -мишся, гл. Подкармливаться, подкормиться, подкрѣпить силы ѣдой. Підкормилась трохи тим, що позоставалось од хлопців да дівчат.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Скубне за чуба.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить.