Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залицьований

Залицьо́ваний, -а, -е. Обтянутый шиной. Колеса залицьовані. Екат. ( Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЬОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИЦЬОВАНИЙ"
Виблагати, -гаю, -єш, гл. Вымолить, выпросить. Виблагала тую копійчину. Шевч. 479.
Запишни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. = запишатися. І геть то честію такою запишнився. Греб. 362.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ. Канев. у.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Ном. № 1784. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. Чуб. V. 3. 2) Соединять.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИЦЬОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.