Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Го́рість, -рости, ж. Горечь (о вкусѣ). Треба варити ці коренці, попи з їх горість вийде.
Ґирд, -ду, м. Часть овечьяго стада.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла.
Урвипола, -ли, м. = урвиголова.