Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехуха, -хи, ж. Лгунья. Котл. Ен. IV. 33. Жаль мені на дівчину, на ту сучу брехуху. Н. п. Ум. брехушка.
Ґирли́ґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Подерти, -ру́, -ре́ш, гл. 1) Порвать, изорвать. Зіма!.. хліба нема, чоботи подерті, доведеться вмерти. Канев. у. 2) Исцарапать. Як зачав котом по тілі дерти, — чисто подер тіло. Рудч. Ск. І. 173.
Помружити, -жу, -жиш, гл. Пожмурить нѣкоторое время глаза.
Присіди, -дів, м. мн. Въ выраженіи: на-в-присіди. Cм. навприсідки.
Проказати Cм. проказувати.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас. Екатер. у.
Челядинець, -нця, м. = челядник. Твій челядинець великого стоїть: він уміє Богу молиться і мене навчив. ЗОЮР. І. 48.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.