Віджати Ii Cм. віджинати.
Гребти́, -бу́, -бе́ш, гл. прош. вр. гріб, гребла́, гребло́. 1) Гресть (весломъ). Так гребе, що страх, човном. І стали веслами гребти. Гребти́ у ход. Гресть прямо впередъ; з під човна́ гребу́ть, чтобы поворотить лодку; через о́бшивку — для быстраго хода. 2) Сгребать (о сѣнѣ). Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. 3) Рыть, разгребать. Собаки лапами гребуть. Курка що гребе, то все на себе. Кінь гребе копитом.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати.
Поліпшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться лучше, улучшиться.
Проплисти, -ву, -веш, гл.
1) Проплыть.
2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе.
Сотниківський, -а, -е. Сотничій. К чортам пужни сотниківське харпацтво.