Запа́с, -су, м. 1) Запасъ. Запас біди не чинить. 2) Запасъ провизіи. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. З) Принадлежности для стрѣльбы изъ огнестрѣльнаго оружія. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має.
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати.
Калган, -ну, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Довго він мусував про своє безталання.
Обмана, -ни, ж.
1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні.
2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Ум. обманонька.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Выправить, исправить (во множествѣ).
2) Оправдать (многихъ).
3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв.
4) Отправить (во множествѣ).
Скориноньки, -ньок, мн. ум. отъ скірні.
