Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей.
Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть.
Война, -ни, ж. = війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори.
Пирхати, -хаю, -єш, гл. Фыркать. Аж пирхає, аж захлинається проклятий.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело.