Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Кривуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Искривлять, дѣлать кривыя, ломанныя линіи.
2) Хромать, ковылять. Безногий шов, кривуляв, на підсінню простий став.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Покірно вклонився... і відказав лагідно.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Очкур луснув. Морда як не лусне. Жартуй, глечику, поки не луснув. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
На́морозки, ів, м. мн. Намерзшій на окнѣ ледъ и снѣгъ. Наморозки на вікні.
Потрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Испугаться, взволноваться. Всі його бачили і потрівожились.
Пушка, -ки, ж.
1) Жестяная или деревянная банка. Пушка на цукор.
2) = гармата.
3) Ружье.
4) = пучка 1. Ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Таганчик, -ка, м. Ум. отъ таган.
