Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Безслізний, -а, -е. Безъ слезъ, безслезный. Сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну!
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Лантушок, -шка, м. Ум. отъ лантух.
Розставання, -ня, с. Разставаніе, разлука. Cм. розстання. Цілуючись по братерський на розставанні. Невимовна мука — із милим розлука, розставання — серця розривання.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Козак дівчину врочив.
Хибаль нар. = хиба, нар.
