Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставщина

Приставщина, -ни, об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у. 2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у. 3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВЩИНА"
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.
Зупинка, -ки, ж. 1) Остановка. 2) Знакъ препинанія. Ном. № 11807.
Мо́шка, -ки, ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. Ум. мошечка.
Неофит, -та, м. Неофитъ. Не неофит новий, а апостол великого Христового слова. Шевч. 610.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Устарати, -раю, -єш, гл. Постараться, достать, припасти. Сафат було і скорому устарає що треба. Федьк.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.