Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приставщина

Приставщина, -ни, об. и ж. 1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина. Павлогр. у. 2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки. Александров. у. 3) Привидѣніе. Став білий як приставщина. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСТАВЩИНА"
Бездровня, с. Отсутствіе, недостатокъ дровъ. Харьк. у.
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Жму́рити́ся, -рю́ся, -р́ишся, гл. 1) Щуриться. 2) Играть въ жмурки. Щетину із свиней смалили, або жмурились по кутках. Котл. Ен.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Кв. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало. Драг. 38. 2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну. Харьк. 3) Преградить (многимъ).
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Скритися, -рюся, -ришся, гл. = искрити. На личмані в мене (од сонця).... як зоря скриться. Г. Барв. 83.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСТАВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.