Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Прискочив до лави. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну.
Сиротовина, -ни, об. = сиротина. Одно другого на хліб, на сіль закликає; а я стою, пребідная сиротовина, — ніхто мене не привітає.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір.
Хмизняк, -ка, м. Мелкій кустарникъ, то же, что и хмиз 2.
Цьом! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю....
Шлаптю нар. Рысцой. Проїхавсь геть від возів шлаптю.... Попустив поводи, — пішов вороний ристю.