Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Кияка, -ки, ж. Ув. отъ кий.
Круглястий, -а, -е. Шарообразный. Земля кругляста, як кавун.
На-пота́лу. Cм. потала.
Натруска, -ки, ж.
1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой.
2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Пиття, -тя́, с.
1) Питье.
2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би.
3) Напитокъ.
Півмертвий, -а, -е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Розбійники зоставили його півмертвого.
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Оце купив реміню чоботи пошию. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.
