Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Витівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки?
Відпочинок, -нку, м. = відпочин. Рудч. Ск. II. 73. Ні сну мені, ні одпочинку. МВ. ІІ. 14. Нема ніжкам одпочинку. Мет. 78.
Зв'я́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. зв'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Связываться, связаться чему. 2) Связываться, связаться съ кѣмъ. Зв'яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш. Ном. № 6170.
Коростявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣвать чесоткою.
Ло́пкання, -ня, с. Хлопанье. Желех.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. Ном. № 4284. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ном. № 14032. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом. Г. Барв. 121.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.