Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче.
Змилуватися, -луюся, -єшся, гл. Сжалиться. Змилуйсь, Боже, надо мною з високого неба! Ой пустіть мене, пустіть!... Змилуйтеся! Змилувався Бог над раком та ззаду очі дав.
Мушли́н, -ну, м. Кисея, муслинъ.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Незначний, -а, -е. Незначительный.
Піджога, -ги, ж.
1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить.
2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Товаришки потішають та піджоги дають.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл.
1) Заслужить (о многихъ).
2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Праонук, -ка, м. = правнук. Стане тобі його на ввесь твій вік і ще й дітям, онукам і правнукам твоїм останеться.
Страждування, -ня, с. = страждання.