Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл.
1) Выноситься, винестися.
2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати.
3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться.
Затьо́н, -ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. 2) Зарубка. Нурка з затьонами на кінцях.
Мі́шка, -ки, ж. 1) Палка для мѣшанія жидкости. 2) Смѣсь. Сіно — так: не чисте, а мішка: було там змішано і степове, і з м'якого нив'я. Це житце не чисте, то й піде на мішку в дерть з ячменем.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця.
Проривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию».
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Смеречок, -чка, м. — жабій. Pacт. Equisetum.
Сусічниця, -ці, ж. Мѣсто въ овинѣ, гдѣ складываютъ сѣно.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ.