Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабратися, -раюся, -єшся, гл. Копаться въ нечистотѣ, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? Cм. баблятися.
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Навали́ти Cм. навалювати.
Наполяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. наполягти́, -ля́жу, -жеш, гл. Налегать, налечь, настаивать, настоять. Наполягли сини, щоб поділити їх усім, так я мусив теє. Каневск. у.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Конотоп. у. Не витече в його розуму таку палетицю зробити. Конотоп. у.
Пасока, -ки, ж. Сукровица, кровь. Чи бач, що ледві вже він культі волоче, що так з його юшить і пасока тече. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). пасокою вмитися. Облиться кровью.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Скоцюрбитися, -блюся, -бишся, гл. Скорчиться. Желех.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.