Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присвідчити

Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСВІДЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСВІДЧИТИ"
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока. Грин. II. 260.
Зневажати, -жа́ю, -єш, сов. в. зневажити, -жу, -жиш, гл. Не уважать, оказывать, оказать неуваженіе, пренебрежете, оскорблять, оскорбить. Свою неньку зневажав, з двора її виганяє. Макс. (1849). 100. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415.
Нащо нар. Зачѣмъ, для чего, почему. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі, нащо літа молодії, веселі дівочі? Шевч. 40. Нащо в Бога й день, як у козака місяць. Ном. № 781.
Передвічній, -я, -є. Предвѣчный. Сієш правду, сієш розум і світ передвічній. К. Досв. 240.
Печерувати, -ру́ю, -єш, гл.раки. Ловить руками раковъ въ ихъ норкахъ.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Тризілля, -ля, с. = тройзілля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСВІДЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.