Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

принародно

Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАРОДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАРОДНО"
Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Гейкнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.
Доплати́ти Cм. доплачувати.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Ном. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Шевч. 224. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! МВ. ІІ. 151. Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Минули ті роки, що роспірали боки. Посл. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Мет. 244. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. Ном. № 11694. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. Де був багатий жид і того не минали. Лукаш. 56. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. Лукаш. 39. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Оживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оживити, -влю, -виш, гл. Оживлять, оживить. Достать там цілющої і живущої води, то я тоді їх оживлю. Рудч. Ск. І. 155.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Сумежно, суміжно, нар. 1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.
Убільшати, -ша́ю, -єш, сов. в. убільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНАРОДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.