Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білотурка, -ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Вигризати, -ваю, -єш, сов. в. вигризти, -зу, -зеш, гл. 1) Выгрызать, выгрызть. 2) Изгрызть. Вигризла всі молоденькі дубки. Рудч. Ск. II. 178. 3) Постоянными придирками заставлять, заставить уйти. Хто ж, як не ви, і вигризли її з двору. Мир. Пов. II. 95.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять. Шевч. ІІ. 211.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Ном. № 1691. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску. Кв.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Обрипатися, -паюся, -єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур. Вх. Лем. 441.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Сиження, -ня, с. = сидження. За сиження нема їження. Ном. № 8115.
Хирлати, -лаю, -єш и хирляти, -ляю, -єш, гл. = хиріти. Вх. Зн. 76. Хирляв півроку.... та й умер. ЕЗ. V. 32.
Швидкий, -а́, -е́ Скорый, быстрый, поспѣшный, проворный. Швидкої роботи ніхто не хвалить. Ном. № 5576. Швидке само на себе набіжить. Ном. № 1692. швидка смерть. Скоропостижная смерть во время эпидемій. Як ото швидка смерть ходила, то батько вмер. Черк. у., Ум. швиденький, швидесенький.