Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примовлятися

Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯТИСЯ"
Веселити, -лю, -лиш, гл. 1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою. МВ. І. 70. 2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. К. Псал. 54. Жити б, жить та славить Бога і добро творити та Божою красотою людей веселити. Шевч. 327.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Зостарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Шевч. 101. Як багато будеш знать, то скоро зостарієшся. Ном. № 5948. Вже старі, зостарілися. Рудч. Ск. І. 210.
Кош, -ша, м. = кіш.  
Нарі́зати Cм. нарізувати.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується. Н. Вол. у.
Прутивус, -са, м. Усачъ. Прутивус перекинув через море вуса, а по йому люде переходять. Мнж. 43.
Чолпа, -пи, ж. Лопатка, поставленная подъ угломъ къ ручкѣ, для выемки соли изъ соляныхъ озеръ. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.