Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відлютуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Отпаяться.
Засалабо́нити, -ню, -ниш, гл. = засандричити. Оце так засалабонив, що його і чортяка тепер не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
З'ява, -ви, ж. Явленіе.
Кайданиці, -ць, ж. мн. = кайдани. Вбрали б ноги в кайданиці, а руки а скрипиці! Тото тобі, леґінику, за чужі ягниці. Шух. І. 204.
Кріселко, -ка и крісельце, -ця, с. Ум. отъ крісло.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Морозо́вий, -а, -е. Холодный, обильный морозами, морозный. Ой зіма, зіма морозовая, прошу ж я тебе, — не морозь мене. Лавр. 120.
Охрипти, -пну, -неш, гл. Охрипнуть. Аби була ласка слухати, поки не охрип — співатиму. Шевч.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох. 2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі. Н. Вол. у.
Широчити, -чу, -чиш, гл. Расширять. Широчило листя да буйний вітер, височило гіллє да дрібен дощик. Чуб. III. 158.