Акура́тний, -а, -е. Аккуратный.
Вистачення, -ня, с. Доставка, поставка.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Хоч не красне, але власне. Не кожен писався власним прізвищем. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Окути, окую́, -є́ш, гл. = обкувати. Самим шовком вишивала, золотом окула.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота.
