Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета.
Гу́сій, -я, -є = Гусячий. Гу́ся трава́. Раст. = Спориш, Polygonum aviculare. L.
Двіро́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Калита, -ти, ж.
1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою.
2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати.
Коловатній, -я, -є.. ко́ловатне зілля, Раст. Silybum Marianum.
Обшарпати, -паю, -єш, гл. Изорвать, оборвать (одежду). Прогуля... усе з товаришами, а сам завжди ходив обшарпаний. Такий обірваний та обшарпаний.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Полубочок, -чка, м. Боченокъ ведеръ въ 10 — 15. Аж три бочки й полубочки та солодкого меду.
Рачій нар. Скорѣе, вѣрнѣе, лучше. Рачій було б.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.