Відмайструвати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Перестать быть мастеромъ.
2) Окончить урочную плотничью работу. Відмайстрував своє, то й підеш додому.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Повиволікати, -каю, -єш, гл. Выволочь, вытаскать (многихъ). Вони як поснуть, то хоч за ноги їх повиволікай.
Пошастатися, -таюся, -єшся, гл. = пошастати.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Сталевий, -а, -е. Стальной. Сталеві сорочки.
Труханя, -ні, ж. = труха 2.