Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беґас, -са, м. Безпутникъ, негодникъ. Желех.
Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Ґе́лка, -ки, ж. Шишка, опухоль. Гріх. згадувати на Різдво біб, бо будуть викидати ґелки на шиї. ЗЮЗО. II. 381.
Завда́ти Cм. завдавати.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Найменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Наименовать, назвать. 2) Назначить.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Потирка, -ки, ж. = потерча? Чуб. І. 21.