Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстати Cм. відставати.
Городи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Городить, огораживать. Я такими дурнями тини городила. Чуб. V. 1114. Городив він раз із батьком хлів. Грин. І. 166. 2) Говорить вздоръ, городить. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Ном. № 8676. Городить таке — ні літо, ні зіму. Говоритъ чепуху. Ком. Пр. № 780.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела. Вх. Лем. 420.
Лип'я́нка, -ки, ж. Порода грибовъ. Черк. у.
Нагарча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Наворчаться (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Чуб. V. 263. Ум. недавнечко.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Розмовонька, розмовочка, -ки, ж. Ум. отъ розмова.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.