Банітувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Шельмовать, бранить послѣдними словами.
2) Мучить.
3) — розумом = баламутити 2.
Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Веснівка, -ки, ж.
1) = веснянка.
2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis.
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують.
Кенді Cм. кендя.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно.
Притихомирити, -рю, -риш, гл. Усмирить.
Прядунка, -ки, ж. = пряха.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака.