Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикочувати 2

Прикочувати 2, -чую, -єш, сов. в. прикоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить. Прикотив камінюку. Екатер. г. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило? Ком. Пр. № 247. 2) Укачивать, укатать каткомъ. Херс. г. 3) Наваливать, навалить. У вишневім садочку схоронили..-, важким каменем прикотили. Чуб. V. 779. 4) Только сов. в., прикатить, пріѣхать быстро. На ярмарок покотила. Прикотила до комори, бере чоботи коркові. Грин. III. 650.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЧУВАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОЧУВАТИ 2"
Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Канев. у. Марче моє добро. Канев. у. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі. Лубен. у.
Надгни́ти Cм. надгнивати.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Г. Барв. 205. Щоб не дуже розбродились. О. 1862. II. 55. Розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17. Було зібрались людці, та тепера розбрелись. Полт. у.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Серака, -ки, об. = сарака. Ой серака Поляниця кукурузи сіє. Гол. II. 357.
Стрепенутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Встряхнуться, встрепенуться. Як віз підскочив, а воно стрепенулось та й розбилось. Н. Вол. у. Серце боязливе стрепенеться як рибонька. Шевч.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОЧУВАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.