Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приконеччя

Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧЧЯ"
Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20.
Більовий, -а, -е. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
Гавх меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, а ні важся! Бо що два, а не єден, а собака третій.... гуджа-гавх! Ном. № 4357.
Кількадесять числ. Нѣсколько десятковъ.
Мо́ток, -тка, м. = міток. Як сестро, такій бути... чужі мітки одпрядаючи. Чуб. V. 917. Ум. мото́чок, мотошок. Мотошок ниток. Зміев. у.
Похарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Похрипѣть.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Сяння, -ня, с. Сіяніе.  
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОНЕЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.