Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приконеччя

Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОНЕЧЧЯ"
Викотити, -ся. Cм. викочувати, -ся.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Обминути Cм. обминати.
Піхою нар. = піхом. Піхою... за десять верстов на місто. Г. Барв. 95.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Г. Барв. 261. Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає. Н. п.
Штурпак, -ка, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. Брацл. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака. Ном. № 6435.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОНЕЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.