Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біло нар. Бѣло. Катря біло збіліла. МВ. ІІІ. 122. Ум. біленько, білесенько. Умилася біло-біленько. Чуб. V. 704.
Виторгувати, -гую, -єш, гл. Выторговать.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. Ув. завірюшище.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Чуб. V. 1199. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки. АД. І. 87.
Потопати, -паю, -єш, гл. Пойти, побрести. Ледве потопав. Рудч. Ск. І. 3.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Учення, -ня, с. 1) Ученіе. 2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок. Кв.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.