Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прив'язатися

Прив'язатися. Cм. прив'язуватися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВ'ЯЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИВ'ЯЗАТИСЯ"
Бриндзянка, -ки, ж. Небольшая бербениця для храненія бриндзи. Шух. I. 214, 206.
Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Насв'я́чувати, -чую, -єш, сов. в. насв'яти́ти, -в'ячу́, -тиш, гл. Насвячивать, насвятить.
Незанузданий, -а, -е. 1) О лошади: безъ удилъ во рту. 2) Необузданный. І гарний хлопець здається, та незанузданий. Кобеляк. у.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні. Полт. г.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. Ком. II. 38. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. Шевч. 259. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує? Левиц. Пов. 73.
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.
Ці меж. Крикъ на козъ, когда ихъ гонятъ. Шух. І. 211. Cм. ци.
Череватіти, -тію, -єш, гл. 1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ. 2) Беременѣть, брюхатѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИВ'ЯЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.