Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Загоро́жа, -жі, ж. = загоро́да 1. Задумали та снітинці город городити, щоб нікуди литвяківцям гуляти ходити. Не поможе, милий Боже, ваша загорожа.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Карковий, -а, -е. Затылочный.
Ле́мехуватий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный, флегматическій. Стала така лемехувата.
Потяг, -гу, м.
1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків.
2) Доходъ, прибыль. Нема потягу.
3) Поѣздъ.
4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ.
5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле.
6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене.
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis.
Ходник, -ка, м.
1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками.
2) Родъ ковра.
