Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель.
Бузинина, -ни, ж. Одинъ стебель бузины. Ум. бузининка. Виросла бузинника, та така гарна, правенька.
Бузімок, -мка, м. = бузівок.
Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло.
Орендаренко, -ка, м. Сынъ арендатора.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Смачити, -чу, -чи́ш, гл. Придавать вкусъ, дѣлать вкуснымъ.
