Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видержати Cм. видержувати.
Відмуровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. відмуруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) О заложенномъ кирпичемъ, камнемъ: быть раскрываемымъ, раскрытымъ путемъ удаленія каменной кладки. 2) Отгораживаться, отгородиться каменной стѣной.
Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. І. 12. Cм. крокіс.
Лежа́ння, -ня, с. Лежаніе. За спанням та лежанням і сорочки не будеш мати. Ном. № 10301.
Нагляді́тися, -жу́ся, -ди́шся, гл. Насмотрѣться. З рук наробитись, з ніг находитись, а з очей наглядітись. Ном. № 4560.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Признатися Cм. признаватися.
Хлопцювати, -цю́ю, -єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.