Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Обсмолювати, -люю, -єш, сов. в. обсмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмаливать, осмолить.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан...
Прокаженний, -а, -е. Прокаженный. Приходить до його прокаженний.
Пускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Давали, та з рук не пускали. Пустимо стрілку, як грім по небу.
2) Отпускать, отпустить; позволить. Ой чом не прийшов?... чи мати не пускала?
3) Впускать, впустить. Не пускають в хату ночувати.
4) Испускать, испустить. Вода, нагріваючись, пускає од себе пару. Зомлів, і слину вже з переляку пускає.
5) Вскрываться, вскрыться (о рѣкѣ). На провесні от-от річка Горинь пустить.
6) — на пожар. Сжигать, сжечь. Семиград султанський хочуть пустити на пожар і спліндрувати.
7) пускати бісики. Кокетничать, завлекать. Княгині нічого вже було до Четвертинського бісики пускать.
8) — тумана. Дурачить, обманывать.
9) — славу. Распространять молву, распускать дурные слухи.
Разок, -зка, м. 1) Ум. отъ раз. А вжо ж мені, моя мати, не перший разок, через плечі дротяненький батіжок. 2) Нитка мониста. На шиях намиста у кожної разків по десять. 3) Борозда, слѣдъ, черта. Пускаючи з себе довгими разками краплі прозорої води. Ум. разо́чок. Нема в мене намистечка, тільки один разочок.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают.
Чечітка, -ки, ж. Чечетка, Tringilla linaria. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилась чечітка.
