Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Дру́ччя, -чя, с. соб. = дрюччя.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Замайструва́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Увлечься мастерствомъ.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Приплачувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.
Проскік, -коку, м. Галопъ. кінь біжить у проскік. Лошадь скачетъ галопомъ. Вх. Зн. 67.