Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братусин, -на, -не. Принадлежащій братцу.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана. Желех.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Лихома́нка, -ки, ж. Лихорадка. Сама як у лихоманці, так і труситься. Кв. І. 15.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Побриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣсть, опротивѣть (о многихъ).
Рипіти, -плю, -пиш, гл. Одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Чуб. V. 197. Вози риплять, ярма бряжчать. Н. п. Рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71.
Стів, сто́лу, м. = стіл. Шух. І. 98.