Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броварник, -ка, м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414.
Велетів, -това, -ве Принадлежащій великану. Видів мальовану велетову ногу. Гн. II. 4.
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами. Левиц. І. 103.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Поетка, -ки, ж. Поэтесса. Желех.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
Рушення, -ня, с. Ополченіе. Владика благословляє нас на рушення. М. 11р. 51. Мов посполитеє рушення латина в царстві завелось. Котл. Ен.
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше. Г. Барв. 369.