Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Закуйо́вдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Спутаться, запутаться; начать путаться. 2) Зашевелиться, начаться безпорядкамъ, начать безпорядки. В Польщі знов закуйовдилось. ЗОЮР. І. 70. Під той саме час ляхи закуйовдились (повстали). Мир. ХРВ. 91.
Зарі́каний, -а, -е. Давшій зарокъ, обѣтъ. Ті, що постять в понедільок, зовуться «зарікані». МУЕ. III. 33.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Зотрухнути, -ну, -неш, гл. = струхнути. Там і зотрухла. Руд. Ск. І. 141.
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Пам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Помнить. То дався мені гетьман Хмельницький гаразд добре знати, буду його вовік пам'ятати. Мет. 395. Хто в пір'я поростає, хай на бідного пам'ятає. Ном. № 1457.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Тутайка, -ки, ж. = туркавка. Вх. Лем. 475.