Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грі́зно нар. Грозно. Став на ляхів грізно гукати. ЗОЮР. І. 205.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах. К. Іов. 48.
Пірначка, -ки, м. = риндзя. Вх. Зн. 59.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго. Мнж. 90.
Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.
Родатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у. 2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха. Котл. Ен. VI. 21.