Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця.
Заганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. загна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Загонять, загнать. Боярам свині пасти, молодому заганяти. Ходить голуб сивий волохатий, — ні загнати, ні зазвати. 2) Вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Коло колодязя дванадцять стовпів загнано въ землю.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Муля́рник, -ка, м. = маляр. Ум. мулярничок. Вичорнили брівки да мулярнички.
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали.
Недобір, -бо́ру, м.
1) Недоборъ, недочета.
2) місяць-недобір. Неполная луна. Ой місяцю-недобору, зайди, зайди за комору.
Розгойдати, -ся. Cм. розгойдувати, -ся.
Спасати I, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Спасать, спасти (о душевномъ спасеніи). Хто хоче душу свою спасти. Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.
Хмизний, -а, -е. Изъ хмизу.
Чужинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ чужина.
2) Чужое. На чужинку ласі.