Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почуріти

Почуріти, -рю́, -ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУРІТИ"
Бачно, нар. Предусмотрительно.
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Кастрат, -та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Перво нар. = перше. Нічого йому не страшно, не боязько, не болезно стало; а перво з великого жалю так було й обмірає. МВ. І. 46.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Укорливий, -а, -е. Укоризненный.
Умиваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.