Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Велелюдно нар. Многолюдно.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. О. 1862. IV. 89. Звалять дуба в кручу. Хата, 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах. Харьк. у.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Моко́тя, -ті, ж. = мокоти́ря. Стрига-мокотя. Чуб. III. 107. Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить. Мет. 62. 2) Прибавлять, прибавить. Грин. III. 524. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Камен. у. Причинив собі роботи. Чуб. V. 215. Причини вам, Боже, віку. Фр. Пр. 85.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.