Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почвалати

Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. Котл. Ен. VI. 45. До річки почвалав. Греб. 385.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧВАЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧВАЛАТИ"
Допе́рво нар. = допіро.
Доя́рка, -ки, ж. Доильщица. Стала за доярку до корів. Св. Л. 322.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Наскочити Cм. наскакувати.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. К. ХП. 23. Гріє їй своїм подихом руки. Г. Барв. 537. Подих ночної прохолоди. К. МХ. 21.
Порплитися, -плюся, -плишся, гл. = порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
Шкоднійш, шкодніш, нар. Болѣе жаль. Хоч мої (діти) й гірші, та мені моїх шкоднійш, ніж твоїх. Чуб. І. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧВАЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.