Докува́ти Cм. доковувати.
Ма́жний, -а, -е. Относящійся къ чумацкому возу.
Обрушитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Взволноваться. Народ обрушився. Уся ватага його обрушилась та збунтувалась.2) Двинуться въ путь.
Ославити, -ся. Cм. ославляти, -ся.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Отерла піну на губах.
Сірячина, -ни, ж. = сіряк. Сусідоньки в кармазині, а ти, мати, в сірячині. Я постелю сірячину, а в головах кулачину. Ум. сірячи́нка. Ходив ж я в чумарочці, тепер в сірячинці.
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
Фараґів, ґова, м. Топоръ.