Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдикування, -ня, с. Ничего недѣланіе, баклушничанье. І не докучило тобі байдикування? Не змогла б я отако байдикуючи день-у-день без роботи жити. Харьк. г.
Лушпи́ння, -ня, с. соб. = лушпина. Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. І. 71. Ум. лушпиннячко.
Мерзлякува́тий, -а, -е. Чувствительный къ холоду.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Понайматися, -маємося, -єтеся, гл. Наняться (о многихъ). Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови. Славяносерб. у.
Похильний, -а, -е. = похилий 1. Похильнеє дерево похиляється, а покірливе дитятко поклоняється. Н. п. Нігде мені постояти під похильним тином. Мил. 73.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Стояка, -ки, ж. Въ загадкѣ: дерево, дубъ. Стоїть стояка, на стояці висить висяка (жолудь). ХС. III. О5.
Шелихвіст, -хвоста, м. 1) Особая порода утокъ. 2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель». Ном. № 880.