Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпрохати, -ся. Cм. відпрохувати, -ся.
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Просмолити, -лю, -лиш, гл. Просмолить.
Пшінце, -ця́, с. Ум. отъ пшоно.
Рибалчик, -ка, м. = рибалка 1. Прислухаюсь, як ті молоді рибалчики сові приспівують. Федьк. Пов. 47.
Уборошнитися, -нюся, -нишся, гл. Выпачкаться мукой. Конст. у.