Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґо́дло, -ла, с. = Кодло.
Дю́рка, -ки, ж. = дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Єгня́и пр.. Cм. ягня и пр.
Зіпра́тися, зперу́ся, -ре́шся, гл. Смыться, порваться отъ частаго мытья.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Їзда, -ди, ж. Ѣзда. Рудч. Ск. II. 171. Санна їзда — ангельска їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Облишити, -шу, -шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Конст. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.
Осквернити, -ся. Cм. оскверняти, -ся.
Плескач, -ча, м. 1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130. 2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у.
Пошкарубіти, -бію, -єш, гл. Покорявѣть, покрыться сверху корой.