Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. К. Бай. 114. Лучче честь, ніж безчестя. Ном. № 4445. Нехай вона заплатить за безчестя. Кв. Селу безчестя не роблять. Котл. Ум. безчестячко.
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують. Харьк. у.
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх. К. ХП. 23.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218, 213. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена. Шух. І. 204.
Розцвіркатися, -каюся, -єшся, гл. О воробьѣ: раскричаться. Як пішов горобчик танцювати, — роспурхався, розцвіркався. Грин. III. 663.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Котл. Ен. VI. 71. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448. Так видно собі чолов'яга, а може і пан. О. 1862. І. 76.