Вивіз, -возу, м. = узвіз.
Виникати 2, -каю, -єш, гл. Исходить, всюду заглядывая. Туди ник, сюди ник, — увесь двір виникає, а діла не робить.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його!
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Лахманник, -ка, м.
1) Тряпичникъ.
2) Ветошникъ.
Легкоду́мно нар. Легкомысленно.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба.
Півголосом нар. Въ полголоса.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Полементувати, -ту́ю, -єш, гл. Покричать, повопить.
