Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Cм. Аґрус.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Крутоголовчики, -ків, м. мн. Раст. Prunella grandiflora.
Мали́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Умаляться, становиться меньше. 2) Поступать по дѣтски. І так звані старші між дітворою хочай би й не повинні вже малитися, бо вуса мали... про те не відріжнялись від дітей... і ласощів забагали і все.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Перепитки, -ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. Cм. перепивати 2.
Сітянка, -ки, ж. Плохая, рѣдкая ткань. Пресвята Покровойко, покрий мою головойку яков таков сітянков, няй зістану христянков. Старомиск. у. въ
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? Він слугував у сього пана.
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб.