Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвицати

Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВИЦАТИ"
Амба́р, -ру и амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая. Стор. 145. Шух. І. 106.
Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.). Желех.
Ліскогри́з, -за, м. Ящуръ, Myoxus avellanarius. Вх. Пч. II. 6.
Луци́пір, -ра, м. = люципер.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный. 2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Покрепити, -ся, гл. = покріпити, -ся.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Соннота, -ти, ж. Сонливость. На бабу все нападає соннота. Рк. Левиц.
Троячка, -ки, ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Екатер. у. Пришліть мені хоч троячку. Г. Барв. 499.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу. Ном. № 7996.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВИЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.