Бізуватися, -зуюся, -єшся, гл. Браться за что. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну.
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Дрові́тня, -ні, ж. = дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні.
Запитан́ня, -ня, с. Вопросъ. Я й відповім йому на його запитання.
Лепі́шник, -ка, м. Раст. Carices.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Хвильовий, -а, -е. 1) Волнообразный.
2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка.
Шатувати, -тую, -єш, гл. Спѣшить.