Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Души́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Задыхаться.
Зароже́дно нар. Урожайно.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Тиква, -ви, ж. 1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). Анн. 116. в) Cucurhita Melopepo. ЗЮЗО. I. 120. 2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Вас. 182. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Левиц. І. 204. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Грин. II. 153. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. Мнж. 2. В його така маненька тиковка і води вже трошки. Драг. 115.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).