Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Гінчакуватий, -а, -е. Высокорослый, быстро растущій. Черном.
Звідко́ли нар. Съ какихъ поръ. Желех.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Націлуватися, -луюся, -єшся, гл. Нацѣловаться. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265. Вже й націлувався, вже й намилувався, як у саду соловей да й нащебетався. Грин. III. 171.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Поростинати, -на́ю, -єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки. Стор. МПр. 122.
Рибчина, -ни, ж. 1) Рыбка. 2) Ласкат. имя къ женщинамъ. Вийди, дівчино, вийди, рибчино, поговоримо з тобою. Чуб. V. 256. Ум. рибчинонька. Лукаш. 73.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.