Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Винуватися, -нуюся, -єшся, гл. Обвиняться. Шух. І. 189.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Ном. № 1004. Очима їж, а рукам зась! Ном. № 3822. Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Мл. л. зб. 47. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Чуб. V. 1114. Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш? Грин. II. 165.
Здоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Здороваться. Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяється. Ном. № 2754.
Печія, -чії́, ж. Изжога. Канев. и Козел. у.у.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Пушкарський, -а, -е. Артиллерійскій.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Шейк. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Ном. 1007. Піде маленьке і термосить тата: вставайте. Св. Л. 110.