Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похвала

Похвала, -ли, ж. 1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали. Г. Барв. 9. 2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха. К. МБ. XII. 280. 3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. ЕЗ. V. 208. На похвалу сорока яйцем похвалиться. Ном. № 425.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХВАЛА"
Бомага, -ги, ж. = бумага. Ум. бомажка. Вас. 190.
Гидливо нар. Брезгливо.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Каракуля, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний. О. 1861. IX. 191.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився. Чуб. V. 954.
Табунник, -ка, м. Табунщикъ. Шейк.
Тринкати, -каю, -єш, гл. Картавить. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХВАЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.