Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146.
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Відтепер нар. Съ этого времени, отнынѣ. Чого це ви лежите? — Хиба я одтепер лежу? І! вже багато діла застоялось, одколи я лягла. Кіевск. у.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Поцвітити, -чу, -тиш, гл. Украсить цвѣтами? Поцвічена калинонька, поцвіченая, уже наша Маруся повінчаная. Мил. Св. 7.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.