Блювотина, -ни, ж. = Блюваки.
Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько.
Докуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доку́чити, -чу, -чиш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, докучать, докучить, досаждать, досадить. Мухи йому не докучають, бо тоді ще ніяка нужа не буває. А старший хлопчик лазить, голосить та докуча матері. Та вже ж мені та докучила та чужая та сторононька. Біда докучила. Я стала докучати своїй матері, щоб дула мені їсти. Также безлично. Повернусь на другий бік, або що, бо вже докучило одним боком лежати.
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы.
Люзо́ванець, -нця, м. У гребенщиковъ: названіе верхушки рога.
Навчу́нку нар. Вслухъ.
Напра́ти, -перу́, -ре́ш, гл. Настирать.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Роздіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роздітися, -дінуся, -нешся, гл. Раздѣваться, раздѣться. Ой там вони роздівались.