Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потухати

Потухати, -ха́ю, -єш, сов. в. потух(ну)ти, -хну, -неш, гл. Потухать, потухнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУХАТИ"
Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Ведмедюк, -ка, м. 1) = ведмедчук. 2) = ведмедик 2.
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Мицькови́на, -ни, ж. Сукно изъ шерсти молодыхъ овецъ. З мицьковини як би пошив опанчу, то носив би. Камен. у.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Роскурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роскури́тися, -рюся, -ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.