Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видихувати, -хую, -єш, гл. = видихати.
Вилетіти Cм. вилітати.
Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Каралуш, -ша, м. Клинъ, которымъ сбиваютъ плоть. Вх. Зн. 24.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Ном. № 2410. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. Шевч. 80. 2)цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. ЗЮЗО. І. 121. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. (Лубен. у.). Мил. 53. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. КС. 1887. VI. 480. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Чуб. III. 105, Ив. 66, КС. 1887. VI. 480. Ум. лізка (ло́зка), лізонька (Маркев. 132), (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками. Чуб. V. 187.
Нагірчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать горькимъ.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Повалувати, -лую, -єш, гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.  
Спосужати, -жа́ю, -єш, сов. в. спосудити, -джу, -диш, гл. Помогать, помочь, одолжать, одолжить, ссужать. Спосудьте мене, пустіть чистити ліс, бо нічим витопити. Міусск. окр. Волів спосужали перевозити бідним пашню, та й так тихенько декому роздавали всячину. ЗОЮР. II. 285.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.