Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. Шевч. 2) Благовѣстить. Ком. Пр. № 484. Уже, тату, до церкви благовістять. Грин. І. 47. Чи вже благовістили до церкви? Стор. І. 223. 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Гуда́к, -ка, м. 1) Музыкантъ, скрипачъ. Гол. ІІ. 121. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. Гол. IV. 500. 2) Насѣк.: скрипунъ, дровосѣкъ, Cerambyx. Вх. Уг. 234. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гол. IV. 480. Гудачок. Гол. IV. 373.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Мняки́на Cм. м'якина.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща. Котл. Ен. IV. 53.
Наду́ти, -ся. Cм. надимати, -ся.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами. Н. п.
Подомивати, -ва́ю, -єш, гл. Домыть (во множествѣ).
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.