Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потурляти

Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУРЛЯТИ"
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Далда́, -ди́, ж. Далда́-балда́ въ загадкѣ — свинья. Ном., стр. 294, № 122.
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Жовтля́вий, -а, -е. = жовтявий.
Клювак, -ка, ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.
Надложи́ти, -жу́, -жиш, гл. = надкласти.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Розволокти Cм. розволікати.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУРЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.