Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруситися

Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТРУСИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТРУСИТИСЯ"
Бажитися, -житься, гл. безл. Хотеться. Най ся тобі не бажить печеного рака. Ном. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Ном. № 2686.
Будівник, -ка, м. = будівничий.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Переживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пережити, -живу, -веш, гл. 1) Переживать, пережить. Ніхто світа не може пережити. Ном. № 389. Вона його пережила. МВ. І. 65. Пережила поговори, переживу й славу. Мет. 87. 2) Проживать, прожить. Вік пережити, — не поле перейти. Посл. В мирі не переживеш. Г. Барв. 219.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ. Вх. Зн. 54.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш. Ном. № 10216. 2) = сінешний. МУЕ. III. 143. Не замикай сінних дверей. Грин. III. 385.
Уривати I, -ваю, -єш, сов. в. увірвати и урвати, -рву, -веш, гл. 1) Отрывать, оторвать; вырывать, вырвать; обрывать, оборвать, срывать, сорвать, перерывать, перервать. Поти збан воду носить, покуль ухо не вворветь. Ном. № 7771. Від його, урвавши поли, тікай. Посл. На Чорному морю не добре вчиняє: противну филю зо дна моря знімає, судна козацькі на три часті розбиває. Перву часть ввірвало, — в гирло дунайське замчало; другу часть увірвало, — у землю арабську замчало. ЗОЮР. І. 29. Вчепиться дверей і держиться, — так буває, що і двері (в) ворве. Грин. ІІІ. 508. От же одна (струна) вже й увірвалась; стривай, і другу увірву. Шевч. 496. Хто цвіточка увірве, сестру з братом пом'яне. Марк. 88. Любисточку ввірвала. Г. Барв. 80. 2) Надрывать, надорвать, укорачивать, укоротить. Варвара ночі ввірвала та дня приточила. Ном. № 504. Ти раненько співаєш, моє серце вриваєш. Гол. І. 259. Нехай він по походах після того не ходить, своїх молодецьких ніжок не вриває. Дума. Нехай.... степу ногами не змірає, живота не вриває. Лукаш. 40. 3) Убѣгать, удирать, удрать. Йому гукають: тривай! а він чим дуж урива. Давай уривати яко мога з того світа. Чуб. II. 94. 4) Только сов. в. Ударить. Скрикнув Лушня, як увірвав його по плечі Чіпка. Мир. ХРВ. 236. (Такі) різки плетуть, що як урве, то зразу крів'ю спливеш. Св. Л. 165.
Устидливість, -вости, ж. Стыдливость. Желех.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТРУСИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.